- прогорілий
- —————————————————————————————прогорі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогорілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогоріти 1), 2), 4). || у знач. прикм … Український тлумачний словник
прогорілий — [прогоур’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови